Просматривая уголовные дела, связанные с утечкой наркотиков в Едином Реестре  Украины, я наткнулся на такие шедевры юриспруденции, которые если  описать вкратце — означало б закрыть миру уникальные перлы. Вот один из приговоров:

 " Підсудний  ОСОБА_1,
будучи учасником програми замісної терапії, затвердженої наказом МОЗ України
№645 від 10.11.2008 року Про затвердження методичних рекомендацій Замісна
підтримуюча терапія в лікуванні хворих синдромом залежності від опіоїдів,
03.09.2010 року близько 11.00 години, отримавши в службовому кабінеті №82
лікаря-нарколога Коростенської центральної міської поліклініки (м.Коростень,
вул.Грушевського,7)  ОСОБА_2 чотири
пігулки лікарського препарату метадол вагою 25 мг, які містять в собі
наркотичний засіб метадон, за межами приміщення поліклініки, викликавши блювоту,
вилучив з організму дві пігулки вказаного препарату, які містили 0,0489 грама
наркотичного засобу метадон та зберігав їх при собі без мети збуту до 12.30
годин 03.09.2010 року.

ОСОБА_1  свою вину
визнав повністю та показав, що після прийому препарату в нього виникла блювота
та дві таблетки вийшли з організму. Він вирішив зберегти їх для того, щоб
наступного дня вжити.
  Враховуючи, що підсудний свою винність  визнав повністю, правильно розуміє сутність
обвинувачення, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, судом в порядку
ст.299 КПК України визнано недоцільним дослідження показань свідків по
справі  .
  Крім власних показань підсудного його винність доводиться і
дослідженими письмовими та наявними речовими доказами, а саме:  протоколом огляду, яким зафіксовано виявлення
на вилучення двох пігулок медичного препарату (а.с.3-12), висновком експерта
№2/1027 від  12.11.2010 року, яким
встановлено присутність у виявленому та вилученому препараті  наркотичного 
засобу метадону   та  встановлена його вага (а.с. 81-83).

  Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в
судовому засіданні докази суд дійшов висновку про  винність підсудного в інкримінованому
йому  злочині   та кваліфікує його дії, які виразились в
незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, за
ст.309,ч.1  КК України.  
Обставинами, які  
пом’якшують   покарання   підсудного,  
є  його каяття у вчиненому,
сприяння в розкритті злочину .
Обставин, які обтяжують його   покарання , не встановлено .  
ОСОБА_1 працездатного віку, 
по місцю проживання характеризується посередньо,   на спеціалізованих обліках не перебуває.
  Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини
справи, особу підсудного, його відношення до вчиненого, пом’якшуючі  покарання обставини, суд вважає, що його
виправлення можливо без ізоляції від суспільства .
 Тому, обравши підсудному вид та розмір покарання в
межах  санкції частини статті закону,
який передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до  ст.75 КК України звільняє від його відбування
з  випробуванням,  поклавши на підсудного обов’язки, передбачені
ст.76 КК України, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та
необхідним для попередження вчинення 
ним  нових злочинів."

      Согласен, можно было бы ограничиться банальным ноукоментс, но не могу сдержаЦЦа=))
 Вы  можете легко представить себе картину.
 Человек в присутствии врачей принимает лекарство, выпивает, расписывается за выпитое и уходит. По дороге домой его охватывает приступ тошноты. Да знаю-знаю я, что и приступ и тошноты можно взять в ковычки. Однако — факт остается фактом. К тому же я персонально свидетельствую, что пережил нечто подобное, когда мне было предложено выпить нерастворимый метадол, который у нас врачи с завидным настырством продолжают разводить, тем самым заставляя пациентов заталкивать в себя что-то вроде жижеобразной кашицы жуткого вкуса… Так вот я , имея опыт потребления сухой соломы (когда блевота становится нормой, но выблеванное лекарство стараются стругануть в заранее приготовленную ёмкость дабы не утратить любимое вещество!) я направил свою тошнотную струю аккурат в стоящий рядом бокал лечащего врача =)) После чего демонстративно затолкал свою метко выблеванную  суточную дозу обратно в себя. Зажав нос, зажмурив очи.
 Но вернёмся к нашему преступнику. Так вот — акт тошноты, при котором был выблеван  наружу лекарственный препарат, украинским судом был квалифицирован как .. незаконное приобретение (!!!). Боюсь даже подумать, не дай бог, о проведении другой аналогии =)))) Но между тем, и несмотря на.. то что о "содеянном преступлении" следствию стало известно ТОЛЬКО СО СЛОВ САМОГО злоумышленника… Вылезшую с блювотой часть лекарства (хорошо, что ещё  в "допустимых КК Украины размерах!") он решил затолкать в себя позже. Уверен, на его месте так поступил бы каждый, чья дневная доза неожиданно полезет наружу!  
   В общем,  "вина" бедолагой полностью признана.. и оценена народным судом в 1 год лишения свободы…
 
 А теперь давайте прикинем себестоимость сего бреда. Пардон, преступления и наказания. Следственные мероприятия, протоколы, допросы, судмедэкспертиза, транспортные и прочие издержки…
Уму непостижимо?
полюбуйтесь сами:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14177400

mazay